Пелюшковий дерматит крем

Как лечить пеленочный дерматит: мази и другие средства

Пеленочный дерматит относится к воспалительным заболеваниям кожных покровов, с преимущественным поражением зоны ягодиц, паховой области и внутренней поверхности бедер. Название «пеленочный» этот вид детского дерматоза получил из-за частых случаев развития после длительного пребывания ребенка в грязных пеленках. Проблема встречается у малышей с рождения до года.

Причины

Основной причиной пеленочного дерматита является нарушение правил гигиенического ухода за младенцем.

Воспаление затрагивает зоны кожных покровов, которые находятся под подгузником, потому что именно в этой области создаются условия для травмирования кожи. Негативное действие складывается из следующих факторов:

  • физические — повышенная температура и влажность под подгузниками;
  • химические — агрессивное влияние компонентов мочи (мочевая кислота, аммиак) и кала (ферменты, билирубин) на кожу;
  • механические — трение из-за неправильно подобранного памперса;
  • биологические — усиленное размножение условно-патогенной флоры (грибки, кокки).

Этому способствует легкая ранимость эпидермиса новорожденных из-за недостаточно развитой защитной функции кожи.

Некоторые дети предрасположены к развитию пеленочного дерматита из-за особенностей обменных процессов, увеличенного содержания аммиака в моче, повышенной сенсибилизации кожи к внешним раздражителям.

  • редкая смена подгузников;
  • искусственное вскармливание, при котором каловые массы обладают высокой ферментативной активностью;
  • диарея;
  • лечение антибиотиками, вызывающее дисбактериоз;
  • атопический, себорейный дерматит;
  • неправильно подобранные косметические средства ухода за малышом: гели, кремы, мази, присыпки, влажные салфетки.

Классификация

Пеленочный дерматит делится на три вида:

  1. Первичный, не осложненный. Основная причина — нарушение правил ухода за ребенком.
  2. Осложненный, когда присоединяется бактериальная (стрептококки, энтерококки), вирусная (герпесная) инфекция и кандидоз, вызванный дрожжеподобными грибками.
  3. Вторичный. Проявляется на фоне других кожных патологий.

Стадии пеленочного дерматита

  1. I стадия характеризуется снижением защитной функции кожи под влиянием внешних негативных факторов (влажность, моча, кал).
  2. II стадия — воспалительный процесс на эпидермисе.
  3. III стадия — восстановление кожного покрова.

При неосложненном течение этот цикл совершается за 2—3 дня и заканчивается полным выздоровлением.

Симптомы

У новорожденных и детей грудного возраста вокруг заднего прохода, на коже половых органов и прилегающих к ним участках, в крупных складках (межъягодичной, паховых) появляется четко отграниченная краснота, отек. Поверхность красных пятен гладкая, блестящая, может быть покрыта белесоватым или кремовым налетом.

При отсутствии лечения воспаленная кожа покрывается трещинами, в складках появляются папулезные высыпания, мацерация. Ребенок испытывает болезненные ощущения, плачет, особенно после мочеиспускания и дефекации. Но симптомы интоксикации отсутствуют, общее состояние страдает мало.

Осложнения

Течение пеленочного дерматита доброкачественное, но при ослабленном иммунитете при наслоении вторичной инфекции поражаются глубокие слои дермы. Гноеродные микробы проникают вглубь до подкожной клетчатки с формированием гнойных инфильтратов, абсцессов, флегмон.

При кандидозном воспалении участки гиперемии покрываются серовато-беловатой пленкой или налетом, при снятии которого обнажается эрозированная поверхность.

Консультация врача необходима, если у ребенка:

  • поднимается температура до 39 о С;
  • в области пораженной кожи возникнет отек;
  • кожные покровы приобретают синюшный оттенок;
  • при касании к больному месту ребенок кричит;
  • на коже появляются гнойничковые элементы;
  • увеличиваются паховые лимфоузлы.

Это признаки осложнения патологии и симптомы развития инфекционного процесса.

Диагностика

Диагноз ставится на основании визуального осмотра, характерной локализации воспалительных изменений кожи, отсутствия признаков интоксикации. Дифференциальную диагностику в неясных случаях проводят с атопическим, контактным и аллергическим дерматитами. При осложнениях для выяснения характера возбудителя осуществляют посев материала, взятого с патологически измененных участков кожи.

Терапия

Лечение начинают, прежде всего, с улучшения ухода за кожей малыша:

  • ежедневное купание;
  • подмывание теплой водой после смены памперса и после каждого мочеиспускания и дефекации;
  • воздушные ванны.

Медикаменты

При пеленочном дерматите достаточно применения наружных средств в виде мазей, кремов, гелей. В зависимости от преобладания тех или иных воспалительных элементов, подбираются соответствующие лекарственные средства.

  1. При мокнутиях и мацерации в складках на очищенную кожу 2 раза в день наносят цинкосодержащие мази (Валискин, Судокрем, Циндол, Цинковую мазь). Основным действующим веществом этих средств является оксид цинка, который оказывает на кожу подсушивающее действие, снимает воспаление и отечность. Обработку проводят не более 7 дней.
  2. Для новорожденных хорошим лечебным средством против опрелостей является гель Пантестин. Это комбинированный препарат: в него входят Д-Пантенол и Мирамистин. Он оказывает антисептическое, противовоспалительное, фунгицидное действие.
  3. Д-Пантенол и Бепантен, выпускаемые в форме мази, крема, спрея, относятся к препаратам, способствующим регенеративным процессам в коже. Мазь быстро всасывается, оказывает противовоспалительное и заживляющее действие. Обрабатывают проблемные места после купания и подмывания малыша.
  4. Эффективный крем от пеленочного дерматита Драполен применяется и для лечения, и для профилактики. Обладает смягчающим, антисептическим свойством.
  5. Мазь для детей Биолан. В составе пантенол с оксидом цинка. Мазь подсушивает, смягчает кожу под подгузниками.

Народные методы

Необходимым условием использования народных средств является проверка на отсутствие повышенной чувствительности кожи ребенка к тем или иным компонентам.

  1. Противовоспалительным и заживляющим свойством обладают отвары и настои из ромашки, календулы, душицы, мяты, череды. Рецепт приготовления настоя: столовую ложку сухой травы (любой) засыпать в емкость с 200 мл кипятка. Настоять в течение часа, процедить и применять для протираний проблемных мест или добавлять в воду для купания.
  2. Залить 200 мл кипящей воды 40 г размолотого зерна овса. Через 30 минут процедить и добавить в воду для купания.
  3. Всыпать 40 г травы зверобоя в емкость с 20 мл оливкового масла. Держать на водяной бане 1 час. Протирать пораженные места после купания каждый день.

Профилактика

К профилактическим мерам по предупреждению развития пеленочного дерматита относятся:

  • Поддержание кожи малыша в сухом и чистом состоянии.
  • Смена подгузника не реже, чем через 3 часа.
  • Воздушные ванны — оставлять ребенка голым или обнажать нижнюю половину тела на 20—30 минут.
  • Некоторые родители растят детей в пеленках, опасаясь негативного действия памперсов на здоровье малыша. В этом случае нельзя одновременно с пеленками использовать клеенки, которые создают на теле парниковый эффект, а пеленочный дерматит в них развивается еще быстрее.
  • Не использовать щелочные моющие средства (мыло), которые растворяют защитную липидную пленку на коже, из-за чего она становится сухой, легко трескается.
  • Применение качественных одноразовых памперсов, у которых жидкость сорбируется в среднем слое, и кожа долго остается сухой.
  • Для профилактики опрелостей не перегревать ребенка, использовать Цинковую мазь после каждого купания на кожных покровах, закрытых подгузником.
  • Для ухода за грудничком применять только гипоаллергенную детскую косметику.

Пеленочный дерматит — широко распространенное заболевание. Практически у каждого малыша встречаются опрелости на коже. Но своевременное лечение, хороший гигиенический уход и профилактика осложнений помогут родителям вырастить ребенка здоровым.

Использованные источники: kozhainfo.com

ПОХОЖИЕ СТАТЬИ:

  Дерматит себорейный причины у грудничка

  Инфекционный дерматит инфекционная экзема

Пелюшковий дерматит у дітей являє собою запалення шкіри на сідницях з внутрішньої частини стегон. Спровокувати пелюшковий дерматит у немовлят може просте тертя ніжної шкіри дитини про тканина пелюшки або марлевий підгузник. Рідше викликають запалення мікроби (наприклад, кишкова паличка), підвищений температурний режим і вологість, а також вплив хімічних факторів (аміаку, травних ферментів і солей жирних кислот).

Основні причини утворення ПД

Найчастіше причиною розвитку пелюшкового дерматиту у новонародженого є недостатнє дотримання правил гігієни. Якщо підгузник міняють рідко, або взагалі використовують замість нього марлю або пелюшку, шкіра травмується і запалюється.

Провокуючим фактором можуть бути і грибки (зокрема, грибки роду Кандіда). Однак, у даному випадку пелюшковий дерматит не є кандидозом шкіри, але ураження грибком може сильно ускладнити лікування і надалі буде провокувати рецидиви при нехтуванні правилами гігієни.

Крім того, деякі діти більш схильні до запалення шкіри. Цей процес може початися у немовлят, які знаходяться на штучному годуванні, алергетиків, малюків зі збоями водно-сольового балансу, а також пацієнтів з атопічним дерматитом, нерегулярним стільцем, імунодефіцитними станами і високим вмістом аміаку у сечі.

Окремо слід зупинитися на питанні про підгузки. Представники старшого покоління вважають, що це шкідливий винахід цивілізації, хоча така думка не має під собою вагомих підстав. Якщо підгузники будуть використовуватися правильно, а батьки будуть своєчасно міняти їх, дотримуючи при цьому правила гігієни, ризик розвитку пелюшкового дерматиту зводиться практично до нуля. Крім того, у дітей, які носять підгузник, пелюшковий дерматит зустрічається набагато рідше, ніж у тих, кого сповивають або одягають у марлеві саморобні підгузки. Не слід занадто рано відучувати дитину від підгузків. Робити це рекомендується не раніше, ніж з шестимісячного віку, так як раннє відлучення може призвести до формування неправильних гігієнічних навичок у дитини.

Перед тим, як визначатися, чим лікувати пелюшковий дерматит, необхідно з’ясувати не тільки причини його появи, але й особливості будови шкіри немовляти:

  • У дітей грудного віку ще недосконала система терморегуляції;
  • Сама по собі шкіра незріла: епідерміс занадто тонка і легко травмується, базальна мембрана тендітна, а під шкірою міститься мало сполучної тканини;
  • Імунітет недостатньо розвинений, щоб протистояти грибків і патогенних мікроорганізмів;
  • У шкірі немовляти мало води і вона легко травмується.

Ознаки пелюшкового дерматиту

Дані щодо поширеності пелюшкового дерматиту істотно відрізняються, але точно відомо, що запалення частіше зустрічається у дівчаток, ніж у хлопчиків. Найчастіше пелюшковий дерматит проявляється у вигляді несильних почервонінь на певних ділянках шкіри, але в запущених випадках може вражати великі ділянки.

Основні симптоми пелюшкового дерматиту включають:

  • Шкіра починає червоніти (процес гіперемії) на сідницях, в зоні промежини і паху;
  • Іноді з’являється лущення і дрібні пухирці з рідиною;
  • На початковій стадії захворювання ці ознаки проявляються на обмежених ділянках шкіри, але по мірі прогресування хвороби поширюються;
  • У важких випадках перебігу хвороби на місці запалення, з’являється набряк, гнійники і виразки;
  • Запалені ділянки шкіри турбують дитину, він погано спить і відмовляється від їжі.

У дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні ознаки запалення можуть проявлятися і навколо ануса. Це пояснюється тим, що кал у немовлят на штучному вигодовуванні має лужне середовище.

Найчастіше ПД провокується саме механічними факторами (тертя підгузника про шкіру при рідкісної його зміні або неправильно підібраному розмірі). У цьому випадку спостерігається почервоніння в пахових і сідничних складках і внизу живота. Посилення запалення може спровокувати приєднання інших факторів.

Досить часто пелюшковий дерматит ускладнюється кандидозом. Зовні він виражається яскраво-червоними ділянками запаленої шкіри з білими гнійниками. Підтвердженням діагнозу може служити відсутність позитивних результатів лікування ПД протягом трьох днів.

Крім того, батьки повинні розуміти, що при ускладненому перебігу ПД необхідно відразу ж припинити лікування та звернутися до педіатра:

  • ПД супроводжується сильним підвищенням температури;
  • Різко збільшилася площа ураженої ділянки, шкіра стала синюшного або багровим, щільною і набряклою;
  • ПД провокує затримку фізичного та психомоторного розвитку;
  • Лікування протягом 3-5 днів не призвело до покращення стану дитини;
  • На запалених ділянках з’явилися гнійнички.

Методи діагностики і лікування

Визначити пелюшковий дерматит досить легко. Для цього лікар просто проведе огляд і проаналізує скарги пацієнта. Однак, ПД потрібно відрізняти від алергії (наприклад, при зміні гігієнічних засобів по догляду за дитиною), пітниці та атопічного дерматиту.

Для догляду за грудними дітьми не можна використовувати вологі антибактеріальні серветки.

Лікування пелюшкового дерматиту у дітей проводиться вдома і включає кілька важливих етапів:

Гігієна

Саме недотримання правил гігієни найчастіше служить причиною пелюшкового дерматиту. Щоб цього не сталося, підгузник слід змінювати після кожної дефекації або спорожнення кишечника. При зміні підгузника пахові складки, стегна і сідниці потрібно промивати теплою водою з дитячим милом, але можна промивати складки і просто чистою водою. Будь-які інші косметичні засоби (гелі, пінки) для миття дітей застосовувати не рекомендується.

Шкіру дитини після миття треба ніжно вмочувати, а не розтирати рушником. При наявності запалених ділянок, на них потрібно нанести тонкий шар спеціального крему, про який буде розказано нижче.

Намагайтеся залишати дитину без підгузника при кожній зміні протягом півгодини, щоб шкіра могла дихати.

Найкращими засобами для боротьби з пелюшковим дерматитом є засоби на основі оксиду цинку (наприклад, Деситин). Вони значно скорочують шкідливий вплив калу, сечі і слизу на ніжну шкіру дитини.

Також можна використовувати протимікробні мазі (Драполен), які не тільки володіють антисептичними і захисними властивостями, але і добре зволожують шкіру.

Для прискорення процесу загоєння і зняття запалення використовуються мазі з декспантенолом (Пантенол, Бепантен), а при приєднанні грибка вони доповнюються протигрибковими засобами, які можна починати використовувати тільки після консультації з лікарем.

У рідкісних випадках, якщо дитина страждає від дуже сильного запалення, педіатр може призначити мазі з кортикостероїдами.

При нанесенні мазі не можна одночасно користуватися присипкою, оскільки ці два засоби утворюють грудочки, які травмують шкіру.

Дієві засоби профілактики

При дотриманні певних правил батьки зможуть самостійно запобігти розвитку пелюшкового дерматиту:

  • Не користуватися присипкою;
  • Краще користуватися спеціальним кремом під підгузник або маззю з декспантенолом;
  • Міняти підгузник потрібно не менше восьми разів на день, тобто після кожного спорожнення кишечника і сечового міхура;
  • Не користуйтеся пелюшками і марлевими підгузниками;
  • Підгузники слід підбирати по статі дитини, оскільки в них враховані анатомічні особливості сечовипускання і посилені певні поглинаючи зони.

Рекомендується щодня давати дитині вітамін Д для профілактики. Його недолік провокує не тільки рахіт, але і загальне зниження імунітету і підвищує пітливість, що може в майбутньому привести до пелюшкового дерматиту.

Статтю про лікування пелюшкового дерматиту у дитини також можна прочитати російською мовою: «Чем лечить пеленочный дерматит у ребенка».

Использованные источники: medprice.com.ua

ЧИТАЙТЕ ТАК ЖЕ:

  Дерматит себорейный причины у грудничка

  Дерматит головы и шеи

Пелюшковий дерматит у немовлят — як виглядає з фото, симптоми і лікування кремами або мазями

Часто мами можуть зауважити появу на шкірі своїх дітей почервоніння в області паху, сідниць або стегон. Так проявляє себе дерматит, який носить назву «пелюшковий». Недуга не слід запускати, при перших симптомах потрібно звертатися в лікарню, щоб уникнути виникнення ускладнень.

Що таке пелюшковий дерматит

Така недуга може з’явитися у новонароджених або малюків у віці до 12 місяців. Пелюшковий дерматит – це запалення, що утворюється на шкірі сідниць і внутрішньої поверхні стегон. Таке явище обумовлюється сповиванням дитини або носінням підгузників. При потраплянні великої кількості сечі та фекалій на тканину відбувається тертя, оскільки дитина проявляє рухову активність. Цей процес провокує роздратування. Пелюшковий дерматит у новонароджених виявляється рідше, ніж у піврічних дітей.

Симптоми пелюшкового дерматиту

Фахівці виділяють наступні симптоми пелюшкового дерматиту:

  • почервоніння шкірних покривів на промежині, стегнах, пахових складках;
  • мокнучі бульбашки невеликого розміру;
  • лущення шкіри;
  • гнійнички;
  • набряки;
  • відчуття свербежу;
  • поява виразок;
  • інфільтрація тканин;
  • загальний неспокій дитини;
  • порушення сну;
  • зниження апетиту.

Причини пелюшкового дерматиту

Недотримання гігієнічних правил, тісний контакт і тертя одягу або підгузників про шкіру – головні причини пелюшкового дерматиту у дітей. Ризик зростає, якщо памперси і пелюшки змінюються не вчасно. Перебіг захворювання може бути ускладнене патогенною мікрофлорою. Пелюшкова висип може розвиватися у дітей, які мають схильність до алергії, збої у водно-сольовому балансі, підвищену концентрацію в сечі. У групу ризику потрапляють діти з атопічним дерматитом, імунодефіцитом, порушенням стільця. До негативних наслідків можуть призвести штучні суміші.

Грибковий пелюшковий дерматит

Запалена шкіра на уражених ділянках є сприятливим середовищем для розвитку і життєдіяльності патогенних мікроорганізмів. Грибковий пелюшковий дерматит розвивається при тривалому впливі калових мас. Патогенні дріжджі можуть жити в кишечнику малюка і, потрапляючи на уражену шкіру, посилювати симптоми захворювання. Часто така недуга обумовлений прийомом антибіотиків широкого спектру дії, які борються з бактеріями, але не справляються з грибками роду кандида.

Кандидозний пелюшковий дерматит

Часто грибки провокують кандидозний пелюшковий дерматит. Він проявляє себе у вигляді гнійників білого кольори, які розташовуються на почервоніння в області складок. Грибкова інфекція визначається неефективністю домашнього лікування. Слід терміново звертатися до лікаря, якщо знаходите у дитини деякі ознаки:

  • збільшення площі запалення;
  • болюча висип;
  • поява багряного або синюшного відтінку шкірних покривів;
  • ущільнення шкіри;
  • утворення набряків;
  • підйом температури;
  • виникнення висипань з гнійниками.

Лікування пелюшкового дерматиту

Важливо звернутися до лікаря при перших симптомах захворювання, щоб він призначив лікування пелюшкового дерматиту. Обов’язково вам потрібно суворо дотримуватися правил гігієни при заміні підгузника з наступної інструкції:

  1. Після спорожнення зніміть брудне виріб з дитини.
  2. Наступним кроком промийте шкіру малюка під струменем теплої води. Очищення необхідно на ділянках промежини, стегон і сідниць. Особливу увагу приділіть місцях, де шкіра утворює складки.
  3. Обсушіть дитини легкими промакувальними дотиками рушники, не допускайте розтирання.
  4. Нанесіть на шкіру крем, призначений під підгузник або мазь, прописаний лікарем. Накладайте засіб тонким шаром на місця ураження.
  5. Залиште дитину приблизно на півгодини для прийняття повітряної ванни.

Крім цих правил, памперсний дерматит лікується спеціальними засобами:

  • мазями;
  • кремами;
  • народними ліками, приготованими в домашніх умовах.

Мазь від пелюшкового дерматиту

Ефективним засобом для боротьби із запаленнями є мазь від пелюшкового дерматиту. Виписують наступні медикаменти:

  • Деситин – препарат, що містить цинк. Він надає стягуюче та підсушуючу дію, що допомагає знизити вплив виділень дитини на уражену шкіру.
  • Протигрибкові мазі (Батрафен, Кетоконазол) допоможуть при ускладненнях, викликаних кандидозом. Такі засоби не можна застосовувати без призначення лікаря.
  • Антибактеріальні кортикостероїди застосовуються у найскладніших випадках пелюшковій висипу у дітей. Їх використання обов’язково повинне контролюватися лікарем.

Крем від пелюшкового дерматиту

Для лікування дитячої недуги можна використовувати правильно підібраний крем від пелюшкового дерматиту. Серед таких засобів часто призначаються:

  • Бепантен – препарат містить д-пантенол, успішно бореться з опрелостями, запаленнями, прискорює процеси загоєння. Ліки зволожує і заспокоює шкіру, має протизапальну дію.
  • Драполен – добре зволожує дерму малюка, має протимікробну дію.
  • Судокрем – основною активною речовиною препарату є оксид цинку. Легкий крем добре підсушує і заспокоює дитячу дерму. Користь при дерматиті приносить його антисептичну і протизапальну дію. При застосуванні препарату на шкірі малюка утворюється бар’єр, який відштовхує вологу, істотно знижуючи вплив дратівливих чинників. Боротися з лущенням і зволожувати дерму допомагає ланолін.

Комаровський про лікування пелюшкового дерматиту

Знаменитий педіатр Комаровський про лікування пелюшкового дерматиту каже, що величезну користь при цьому захворюванні мають повітряні ванни. Щоб правильно організувати процедуру, потрібно зняти з дитини одяг, що прикриває область поразки, і підгузки. При цьому важливо, щоб температура повітря в кімнаті була в межах від 19 до 20 градусів.

У перший час повітря повинен впливати на шкіру дитини приблизно 5-10 хвилин. Поступово цей період слід збільшувати, доводячи до позначки в 40 хвилин. Повторювати повітряні ванни потрібно двічі на день. При лікуванні дерматиту важливо робити все систематично і не переривати курсу. Поки дитина буде проходити процедуру, мамі потрібно не забувати періодично класти його на живіт і боки, брати на руки. Якщо симптоми не проходять, доктор рекомендує звертатися в лікарню за призначенням косметичного або медикаментозного лікування.

Комаровський сформулював кілька порад для дорослих, які лікують дітей від пелюшковій висипки:

  • Слід регулярно міняти підгузник відразу після випорожнення.
  • Потрібно обмежити застосування вологих серветок на користь підмивання.
  • Після купання просушувати шкіру немовляти потрібно акуратними промакиваниями або дати висохнути на повітрі.
  • При використанні кремів і мазей наносити їх тільки на суху і чисту шкіру. Підгузник можна одягати після вбирання кошти.
  • Віддавайте перевагу одягу з натуральних тканин. Через неї повітря буде краще вступати до эпидермису дитини.

Профілактика дерматиту

Уникнути виникнення недуги вам допоможе профілактика дерматиту, включає наступні умови:

  • намагайтеся не застосовувати присипку;
  • якщо виникає необхідність, використовуйте під підгузник креми, наприклад, засоби, що містять д-пантенол;
  • давайте дитині вітамін Д щоденно, щоб підтримувати імунну систему малюка;
  • підгузники обов’язково міняйте після кожного спорожнення кишечника або сечового міхура;
  • не використовуйте марлеві підгузники;
  • вибираючи ці вироби для дитини, враховуйте його стать, вік та обсяги.

Відео: пелюшковий Дерматит

Відгуки

Коли у моєї дитини виявилася ця хвороба, ми відразу пішли до лікаря. Лікар порадив використовувати мазь Банеоцин. Щоб ефект настав швидше, знадобилося ще готувати ванночки для тіла, додаючи у воду відвари з трав. Кошти допомогли впоратися з дерматозом: прискорили регенерацію тканин, пом’якшили шкіру, позбавили від лущення епітелію.

Євгенія, 36 років

Для лікування дерматиту у сина використовувала Бепантен, що містить декспантенол. Наносити його потрібно легкими рухами на вогнище запалення. Його склад зробив благотворний вплив на шкіру малюка, утворивши захисний шар, який перешкоджав збільшення зони ураження та посилення симптомів. Лікар порадив його і для догляду за здоровою шкірою.

Марина, 25 років

Коли з’явилися перші ознаки дерматиту у дитини, я одразу звернулася в лікарню. Після огляду лікар сказав, що шкірні покриви, які встигла вразити запалення, слід обов’язково пом’якшувати, дезінфікувати, виконувати обробку маззю з оксидом цинку. Всі ці заходи допомогли ліквідувати неприємний недуга за пару днів.

Ангеліна, 37 років

Після народження першої дитини виявила у нього легке почервоніння шкіри пахової області. Лікар сказав, що це дерматит, викликаний неправильним доглядом. Спеціаліст призначив крем Бепантен і сформулював для мене кілька правил, щоб не було рецидиву. З другим малюком я дотримувалася рекомендацій, все обійшлося.

Использованные источники: poradumo.com.ua

ПОХОЖИЕ СТАТЬИ:

  Дерматит долго проходит

  Пить череду от дерматита

Форум для мам и пап Полтавы

Пелюшковий дерматит

  • Нравится
  • Не нравится

malinka2310 27 ноя 2011

  • Нравится
  • Не нравится

svbri 27 ноя 2011

Допоможіть, підскажіть як боротися з пелюшковим дерматитом, донечку обсипало вже тиждень мастемо Бепантеном, потім Де
ситином, змінили памперси, вже були зовсім без них, перестали користуватись вологими серветками і не проходить.

Нас в свое время от такой напасти спас судокрем.

  • Нравится
  • Не нравится

sunny 27 ноя 2011

  • Нравится
  • Не нравится

Tany 27 ноя 2011

Допоможіть, підскажіть як боротися з пелюшковим дерматитом, донечку обсипало вже тиждень мастемо Бепантеном, потім Де
ситином, змінили памперси, вже були зовсім без них, перестали користуватись вологими серветками і не проходить.

Попробуйте купать и подмывать в отваре череды и ромашке. нам еще помогает крем «Драполен» или «Судокрем»

  • Нравится
  • Не нравится

Ir@sh 10 янв 2012

Допоможіть, підскажіть як боротися з пелюшковим дерматитом, донечку обсипало вже тиждень мастемо Бепантеном, потім Де
ситином, змінили памперси, вже були зовсім без них, перестали користуватись вологими серветками і не проходить.

А нам в свое время помогла присыпка и постоянное промывание чередой и просушивание. Когда все только начиналось (я тогда не могла опредилиться с памперсами, пробывала разные, и до эксперементировалась), я начала мазать судокремом и нас еще больше разбросало, а поскольку мы мальчики, то у нас начали появляться прямо раны в областе паха — на складочках, между ножками и мошонкой, было такое что страшно и вспомнить . Пробывала многое. Последним был Деситин. Можно сказать он тоже может быть помог, но я изначально не правильно его нанесла, там надо очень тоненьким ели заметным слоем, а не так как я сделала, как обычным кремом. Но результаты после всего были плачебные. И подруга мне посоветовала, что в таком случае надо только чтобы то место было постоянно сухое, тоесть после каждого пописенья я промывала место ранок чередой и промакивала насухо тряпочкой мягенькой, затем посыпала присыпочкой. Где-то день на 3 день, когда оно начало проходить я пришла на очередной прием к педиатру и она меня заставила идти к дерматологу. Та в свою очередь напрописывала нам синьку, присыпку медецинскую(там больше цинка), и какую-то мазь. Я ж пошла и купила все это, как хорошая мама которая послушалась врача. А, да, и еще дерматолог сказала, чтобы я оставила все эти бабушкины замашки, промывать чередой. Ну синькой я малого намазала, присыпкой присыпала, но когда очередь дошла до мази я прочитала в инструкции о том, что это местный антибиотик и детям до года вообще противопоказан, а нам был тогда месяц, наверное где-то. И я приняла решение мазью этой не пользоваться. На следующий день я продолжала промывать чередой и сыпать присыпкой, но только уже той, которую купила в аптеке. И все прошло. А когда я пришла на контрольный прием к дерматологу, она мне посоветовала благополучно положить мазь в аптечку на будущее и продолжать пользоваться присыпкой для профилактики. Я почти так и делаю, присыпкой пользуюсь, а мазь, правда, отдала знакомой, так нею и не воспользовавшись. Так что не всегда надо делать то, что говорят врачи, а просто надо смотреть и действовать по обстоятельствам.

Использованные источники: mama.pl.ua

СМОТРИТЕ ЕЩЕ:

  Дерматит себорейный причины у грудничка

  Дерматит головы и шеи

Чим лікувати пелюшковий дерматит у дитини

Пелюшковий дерматит (ПД) у новонароджених — це періодичне запалення шкіри в області сідниць і внутрішньої поверхні стегон під впливом низки чинників:

  • Механічні — тертя шкіри об тканину пелюшки, марлі або підгузника
  • Хімічні — аміак, солі жирних кислот, травні ферменти
  • Фізичні фактори — підвищена вологість і температура
  • Мікробні чинники — кишкова паличка та інші мікроорганізми патогенні та умовно-патогенні

Причини виникнення ПД

Основна причина розвитку ПД у немовля — це порушення правил гігієни. При несвоєчасній зміні підгузника, а також використанні пелюшок і марлі, що взагалі є неприпустимим, виникає вплив вище зазначених факторів і збільшується ризик появи запалення.

Також роль може грати мікробна флора, зокрема грибки роду Candida. При цьому ПД не є кандидозом шкіри, однак грибкова інфекція може погіршити перебіг захворювання або посприяти його швидкій появі в умовах порушення правил гігієни у дитини.

Також можна відзначити, що деякі діти більш схильні ПД, серед них діти схильні до алергії, з порушеннями водно-сольового обміну, з атопічним дерматитом, з імунодефіцитом, дітей з нестійким стільцем або мають високий рівень аміаку в сечі. Штучне вигодовування також може бути одним з факторів, що впливають на розвиток захворювання.

Пару слів про підгузки

Багато мам стикаються із запевненнями родичів, що носити підгузники шкідливо. Нічого подібного! Пелюшковий дерматит у дітей, які носять підгузки, зустрічається в десятки разів рідше, ніж у дітей, яких просто сповивають або пов’язують їм марлеві підгузники. При дотриманні заходів профілактики та правильному використанні сучасних підгузників, ризик даного захворювання мінімальний. Не слід також і рано припиняти використання підгузників, формуючи у нього неправильний гігієнічний навик. Раніше півтора років немає сенсу припиняти їх використання, про це докладніше можна дізнатися в статті, що стосуються привчання до горщика.

Особливості шкірного покриву у дітей раннього віку.

  • Шкірні покриви дитини в цьому віці ще незрілі: епідерміс дуже тонкий і легко травмується, сполучної тканини в дермі ще мало, а базальна мембрана дуже тендітна.
  • Шкіра дитини містить малу кількість води.
  • Шкірний покрив легко травмується.
  • Недосконала робота імунної системи.
  • Погана терморегуляція.

Всі ці особливості сприяють розвитку ПД.

Симптоми пелюшкового дерматиту

Поширеність захворювання варіює від 30 до 50% за різними даними. Частіше зустрічається у дівчаток, ніж у хлопчиків. Процес може бути локальним, площа ураження може бути невеликий і виявлятися невеликим почервонінням на шкірі, а може бути глибоке ураження шкіри з інфільтрацією.

Основними симптомами ПД є:

  • Гіперемія (почервоніння) шкіри в області сідниць, промежини і пахових складок, можуть бути дрібні бульбашки, наповнені рідиною або лущення в цій галузі. На початкових стадіях гіперемія може бути дуже обмеженою, з часом і прогресуванням захворювання площа і глибина поразки збільшуються.
  • У важких випадках з’являються гнійники в області поразки, набряк, виразки, інфільтрація тканин.
  • Дитина стає неспокійною, плаче, погано спить, може знизитися апетит.

У дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні часто буває ПД, локалізований навколо ануса, так як кал у таких дітей має лужне середовище, на відміну від дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні.

При переважанні механічних факторів — почервоніння з’являється в першу чергу в зоні найбільш тісного контакту з краями підгузника, що може бути при неправильному підборі розміру підгузника. Почервоніння з’являється в області пахових складок, сідничних складок і нижньої частини живота. При приєднанні інших факторів, гіперемія посилюється.

Пелюшковий дерматит, ускладнений кандидозом, проявляється яскраво-червоними ділянками, що локалізуються в області складок з білими гнійниками. Якщо ПД не проходить при лікуванні протягом трьох днів, то ймовірно, що приєдналася грибкова інфекція.

Як виглядає пелюшковий дерматит (рис. 1) і ускладнений кандидозом (рис. 2)

У яких випадках необхідно перервати лікування пелюшкового дерматиту в домашніх умовах і звернутися до лікаря:

  • Підвищення температури на тлі дерматиту
  • Площа ураження різко збільшується, шкіра ущільнюється, стає набряклою, відтінок шкіри змінюється на багряний або синюшний
  • Затримка фізичного або (і) психомоторного розвитку на тлі ПД
  • Поява гнійних висипань на тлі ПД
  • Відсутність ефекту від лікування протягом 3-5 днів

Діагностика

Для діагностики даного захворювання, як правило, досить огляду та збору анамнезу. Диференціювати пелюшковий дерматит можна з алергічними висипаннями (див. Висип на тілі у дитини), які з’являються зазвичай після зміни гігієнічних засобів по догляду за дитиною (серветки підгузники, мило, пінка для купання, крем), а також на атопічний дерматит і пітніцьою у дітей. Слід знати, що антибактеріальні вологі серветки не можна використовувати грудничкам.

Лікування

Важливим питанням є те, як і чим лікувати ПД в домашніх умовах. Лікування включає в себе кілька простих пунктів.

Правильний гігієнічний догляд

  • Після спорожнення кишечника або сечового міхура дитини, підгузник необхідно зняти.
  • Промити область промежини, сідниць, стегон під теплою струменем води, особливу увагу приділити складкам.
  • З косметичних засобів для гігієни допустимо використовувати гіпоалергенні дитяче мило, але цілком можна обійтися звичайною водою. Інші засоби (пінки, рідке мило, гель) використовувати не рекомендується.
  • Обсушити шкіру дитини ніжно промокнувши її м’яким рушником. Ні в якому разі не розтирати шкіру рушником.
  • Тонким шаром нанести спеціальний крем на уражені ділянки (про них докладніше розказано нижче).
  • Залиште дитину прийняти повітряну ванну на 20-30 хвилин, якщо є така можливість.

Ці маніпуляції необхідно виконувати при кожній зміні підгузника.

Використання мазей

  • Кращими серед них вважаються мазі, що містять оксид цинку. До них відноситься «Десітін». Такі мазі мають «стягуюче» дію і знижують ступінь шкідливого впливу слизу та інших виділень дитини.
  • Протимікробні мазі, наприклад, «Драполен» надають антисептичну дію, виконують захисну і зволожуючу функцію.
  • Мазі, що містять декспантенол, наприклад, «Бепантен» (Пантенол, Пантодерм) стимулюють процес загоєння і зменшують запалення шкіри.
  • Протигрибкові мазі застосовуються при ускладненні кандидозної інфекцією, вони призначаються тільки лікарем.
  • При сильному запаленні можуть бути призначені мазі з кортикостероидам і, вони також призначаються тільки педіатром.

Ніколи не використовуйте крем і присипку одночасно, так як в результаті цього утворюються дрібні грудочки, які травмують шкіру дитини!

Использованные источники: imedicl.com

Похожие статьи